Anno Domini

І вириваються інстинкти на свободу –

І світ одразу падає у прах;

І демонічну, калічну природу

Спинить не може ані біль, ні страх.

Та знов і знов Ти руку простягаєш –

Спасителю! Вкотре рятуєш нас!

Найтяжчий гріх Ти все одно прощаєш –

І світ любов’ю зацвітає враз.

17.08/6.09.2011

А ти не знаєш імені мого,

І в час вечірній не мене чекаєш.

Запалиш свічку, тихо прошепочеш

Молитву тиху серед тиші зір…

І може, стиха озоветься скрипка –

Немов зітхання скрушеного серця,

Неначе пісня про оту Єдину,

Яка ніяк не відпуска тебе.

І в тихий вечір твої тихі сльози

Стуманять очі – ах, якби ж востаннє!

Слова молитви принесуть полегшу.

Дотліє свічка. Тиша. Тиша. Все…

2011-12-31

А химери собору вдивляються в сиві далі –

В ті далекі краї, що їх бачити іншим не дано;

В ті казкові країни, де зникнуть тривоги й жалі;

У небес краєвиди, що мріють крізь простір незнано.

Пам’ятають усе: божевілля, кохання, політ,

Горбаня на дзвіниці, на паперті – юну циганку;

І роз’ятрену душу, що гоїться тисячі літ –

І для того лише, щоби врешті діждати світанку.

2011-07-16

Не знаю я, за віщо це мені?

Чого іще у цім житті шукаю?

І все здається, не на тій струні,

Не тії ноти, не до ладу граю.

Чи ж я колись не той обрала шлях?

Чому ж тепер серед примар блукаю?!

Дарунком – усміх на твоїх устах.

І я усе ж не тії ноти граю…

2011-09-19

Слізьми малює осінь на вікні,

А я дивлюсь – бо плакати не можу.

Не допомоги – тільки тиші прошу.

Де від журби подітися мені?

Якщо я зникну – кращим стане світ?

Якщо лишусь – комусь я буду треба?

Вже не шукаю ані Дна, ні Неба –

Розвіє вітер мій останній слід…

2011-09-30

І ніхто не прийде. І ніхто не постукає в душу.

Лиш самотність німа чіпко серце моє полонить.

Я стомилася жить. Але жити я все-таки мушу…

І життя – наче вічність, що часом спливає за мить.

2011-09-26

Як вирвати із серця почуття,

Якому буть щасливим не судилось?

В душі – лиш запізніле каяття,

Живого вже нічого не лишилось…

В його очах я потопаю знов…

Чи ж то байдужість краща за кохання?

Ах, я не хочу зустрічей-розмов!

…У кожного – свій хрест, своє страждання…

2011-09-19